Розколяда у Женеві: як українські традиції об’єднують громаду

Зі святами треба прощатися гідно, адже це не лише завершення одного циклу, а й запорука того, що наступного року вони знову завітають до наших домівок. Саме так вважають на Гуцульщині, де Розколяда — це важливе і гучне завершення новорічно-різдвяних свят. Традиційно це святкування припадає на період між Водохрещем і Стрітенням.

У Женеві, завдяки зусиллям Асоціації «Українки Швейцарії», ця традиція оживає і надихає. 25 січня у колі української громади зібралися колядники, учасники вертепу з Української школи в Женеві, а також ансамбль «СвіТанок».

На Гуцульщині Розколяда починається з обходу хат, коли горяни вітають кожну родину колядками. А кульмінацією свята стає велике зібрання у центрі села, де співають колядки й щедрівки, показують маланку та відзначають усі події різдвяного періоду. Особливе місце займає традиційний танець «на лен», що закликає врожай і достаток у новому році.

Завдяки голові Асоціації, п. Лесі Ніколаєвій, яка сама є автентичною гуцулкою, ці традиції передаються і молодому поколінню українців у Швейцарії. Тепла атмосфера, гуцульський колорит та непідробна радість об’єднали всіх учасників святкування.

Особливу подяку висловлюємо:

Розколяда у Женеві тривала кілька годин, і це було справжнє свято єдності. Гучні співи, традиційні танці та тепле спілкування подарували відчуття дому і віру у те, що разом ми можемо берегти та передавати давні традиції навіть далеко від рідної землі.

Прощаючись із різдвяними святами, ми зберігаємо приємні спогади цих днів — до наступного року!